Специфіка пошуково-дослідницької діяльності  полягає в тому, що вона допомагає отримати явище, так би мовити, "в чистому вигляді", зокрема: уникати впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії та повторювати необхідну кількість разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве.

Таким чином, досягається глибина дослідження сутності явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, що можуть бути зроблені на основі досліду.

Закономірності формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їх стимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміж них, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільного закладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність дітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про довкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження та експериментування.

Саме природна допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь вихователя про подорож краплинки води, вона має у своїй уяві й сріблясті хвилі вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і

весняний дощ. Що яскравіші в її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи».

У результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність.

Пошуково-дослідницька діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у світі природи. Адже під час досліду дитина сама розв’язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у неї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті знаходить правильні шляхи його розв'язання, а також подібних завдань з варіативністю змісту й ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв'язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ. Відомий педагог М. Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, на його думку, стимулює пізнавальну активність дитини. Практика свідчить про плідність цієї ідеї.

Помітно активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне, вельми нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм.

1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи

Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння, інтелектуальні та практичні дії, розвиваються мисленнєві процеси; доведена й ефективність створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак, прихованістю причинових зв’язків.

Проблема пошуково-дослідницької діяльності дошкільників у психолого – дошкільній літературі, починаючи з дошкільного віку, розробляється багатьма педагогами і психологами як в історично-педагогічній спадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленьких дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці, Р.Оуен, Ф.Фребель, M.Moнтecopі. Першочергового значення праці в природі і пошуково-дослідницькій діяльності у вихованні підростаючого покоління надавав засновник вітчизняної педагогіки К.Д.Ушинський. Дуже важливими є методичні вимоги К.Д.Ушинського до організації пошуково-дослідницької діяльності: вона повинна бути різноманітною, посильною і неодмінно такою, що активізувала б роботу дитячої думки.  

Організація пошукової діяльності дітей.

Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення Є.М.Водовозова, Є.І.Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути приділено значну увагу.

Використання дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок і сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників.

Kpім цього досліди цінні тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов, у д/з проводяться такі види дослідів:

1. Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам про водить дослід, а діти лише спостерігають, всі разом роблять висновки);

2. Навчальний (діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).

2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного навчального закладу

Пошукова діяльність проводиться в окремій системі. Структура дослідів має багато спільного із спостереженнями.

Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»

Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»

Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.

Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.

Дуже важливим є етап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів, вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльність дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи поетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та систематизованих знань. Для засвоєння об'єму знань, визначеного "Програмою виховання в дитячому садку", необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі - "Що відбувається і чому так відбувається?" В результаті аналізу проблемної життєвої ситуації 1 усвідомлення пізнавальної задачі під керівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерігаючих явищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання.

Дослід № 1

Тема: „Перетворення снігу на воду "

Мета: заохотити дітей до пізнання нового, незнаного. Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості снігу (при нагріванні сніг перетворюється на воду). Розвивати спостережливість, допитливість, уважність. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: сніг, мисочки.

Хід досліду:

Вихователь проводить бесіду з дітьми про воду та її стани: рідкий, твердий, газоподібний.

1. Візьмемо формочку зі снігом, дістанемо з неї сніг.

2. Дати дітям потримати в долонях . Який він на дотик? - холодний, слизький. Запитати у дітей, що утворилось на долоньках після  того як потримали сніг? Чому утворилась вода?

3. Зібрати сніг у мисочку і показати, що коли сніг тане утворюється вода.

Висновок: Від тепла сніг тане,утворюеться вода.

Дослід № 2

Тема: «Що важче»

Мета:  порівняти властивості піску,каменю у воді.

Матеріали: каміння,сухий пісок,банка з водою.

Хід: Діти розташовуються біля столу педагога. 

Сенсорне обстеження об’єктів природи: розглядання,обмацування, натискання.

1. Діти можуть кинути камінь на підлогу і почути його стукіт,прослухати шурхіт цівки піску,

плюскіт води з подальшим їх порівнянням. 

2. Діти в банку з водою опускають одночасно камінь і пісок,та  спостерігають за осіданням природних об’єктів на дно.

Висновок: камінь осів на дно раніше- він важчий. Пісок осів на дно пізніше каміння-він легший.

"ДОСЛІДИ З СНІГОМ"

Дослід "№ 1 

Мета: Показати, що сніг розтає в руці

Матеріал: Комочок снігу

Хід досліду:  Запропонувати дітям розглянути комочок сніг, який поклали  на долоньку.

Куди зник комочок снігу?

Що залишилося на долоньці?

Висновок: Сніг тане від тепла рук.

Дослід № 2

Мета: Показати, що сніг ліпиться 

Матеріал: Сніг 

Хід досліду: Запропонувати зліпити колобки. Чого сніг ліпиться? Який він?

Висновок: Сніг ліпиться в теплу погоду.

Дослід №3

Мета: Показати, що сніг перетворюється на воду. 

Матеріал: Миска зі снігом.

Хід досліду: Запропонувати підігріти сніг свічкою . Чому тане сніг? На що він перетворюється?

Висновок: Сніг перетворюється на воду. Сніг - це вода. 

Досліди з водою

Мета: продемонструвати перетворення води у різні стани: з твердого у рідину і навпаки; продемонструвати , що вода прозора, що змінює свій колір за вдяки фарби, та змінює свою форму завдяки ємкості у яку наливаємо воду. Показати дітям, що лід не тоне занурившись у воду; продемонструвати, що лід у теплій воді швидше тане.

Хід досліду: взяти дві ємкості, набрати води, в одній ємкості воду пофарбувати; поставити на двір, заморозити; набрати у дві ємкості води, в одну холодну, у іншу ємкість теплу, покласти лід та спостерігати, у якій ємкості швидше розтане лід.

ТЕМА «ЛІД»

Мета:продовжуватирозширюватизнання про деяківластивості води (відзамерзання вона перетворюється на лід; вінхолодний, слизький; віднагріванняперетворюється на воду); розвиватиспостережливість, допитливість. Спостереження бажано проводити в різну погоду. Для повноти уявлень про лід доцільно наповнити посуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору. Лід утворюється від замерзання води.

Хід досліду: Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору – колір води визначає колір льоду; різної форми – форма посудини визначає форму води, льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою. 

Дослід 

"Лід легше за воду"

Хід досліду : опустити шматочок льоду у ємкість з водою, запропонувати дітям занурити лід та подивитися буде лід тонути чи ні.

ТЕМА « СНІГ»

Мета: вчити дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким, розсипчастим, у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на воду, а вода надворі – на лід); розвивати здатність встановлювати причинно-наслідковізв’язки, виховувати спостережливість. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, працічи дослідів тощо.

Сніг білий

Хід досліду: набрати в ємкості воду та зафарбувати її різними кольорами. Запропонувати дітям намалювати різні малюнки на снігу зафарбованою водою та подивитися як сніг буде змінювати колір залежно  від кольору води.

Дослід 

"У приміщенні  снігперетворюється на воду, а вода надворі – на лід"

Хід досліду: набрати повну склянку снігу, поставити в кімнаті, щоб сніг розтанув. Відміряти рівень талої води. Винести цей стакан на вулицю, дочекатися коли вода замерзне, та знову поставити відмітку.  Звернути увагу дітей на те, що відмітка стала вище. Сніг складається з купки сніжинок, а між ними повітря, тому коли він розтанув вийшло мало води. Але коли всі її молекули води з’єднаються в кристали льоду, вони знову займуть більше місця, аніж в рідкому стані.

Сніг 

Вода

Лід

Тема «Шкіра»

Мета: дати дітям елементарні знання про шкіру та її функції; учити доглядати за шкірою; продовжити формувати культурно – гігієнічні навички; виховувати охайність та бажання доглядати за собою.

Чарівне скельце

Хід досліду: дітям роздають лупу. Необхідно обстежити різні ділянки шкіри під лупою. На шкіра ростуть маленькі волосинки. Вона вкрита маленькими товарами. На долоні шкіра грубіша.

 "Яка погода?"

"Дослід з цукром та сіллю"

Мета: сформувати поняття про воду як речовину, розчинник;

формувати уявлення про те, що деякі речовини можуть розчинятися у воді;

розвивати спостережливість та пізнавальний інтерес до дослідницької діяльності; 

уточнити правила здорового харчування; розповісти дітям про шкідливий вплив на організм людини надмірного вживання цукру та солі;

виховувати бажання турбуватися про своє здоров’я.

⦁ Вода безбарвна, не має ні запаху, ні смаку.

⦁ Вода – розчинник

⦁ Цукор та сіль розчиняються в воді і тим самим надають їй смаку солодкого чи солоного.

⦁ Надмірне вживання цукру  чи солі шкідливо впливає на наш організм , зокрема на зуби.

ТЕМА «ПОВІТРЯ»

Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, запускаємо повітря в мильну бульбашку.

Умови: звичайне приміщення.

Хід досліду: Склавши трубочкою губи, з силою видути повітря. Повітряний потік "звучить" і відчувається на губах. Розливаємо мильні бульбашки по столі і з допомогою соломинки роздуваємо декілька мильних бульбашок. Спостерігаємо, роздивляємось.

ТЕМА «Вода»

Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла). Якої форми набуває вода. З’ясувати чи має вода запах?

Матеріал: три склянки з водою різної температури, різні формочки в які ми будемо наливати воду.

Умови: звичайне приміщення за будь-якої пори року.

Хід досліду: Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду. Налити воду у різні посудини і поспостерігати, якої форми набуває вода? Понюхати воду та з’ясувати чим вона пахне.

Тема: Властивості води

Мета: навчити дітей розрізняти чисту – брудну, прозору та кольорову воду. 

Хід досліду: У склянки з водою покласти кілька кристаликів гуашевої фарби. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.

Для порівняння чистої та брудної води доцільно використати воду з-під водопровідного крана та воду забруднену шматочком ґрунту, наливши її у прозору посудину. Також робимо висновки в якій посудині чиста вода, а в якій забруднена. Яку воду корисно вживати людям, а якою водою можна поливати квітник на подвір’ї та город.

Тема: Холодна – тепла вода

Мета: Навчити дітей відрізняти на дотик таку властивість води, як холодна та тепла. Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, у яку її налито; пробуючи на смак – воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори – воду різної температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. 

Хід досліду: Одну частину води нагріти у посудині, другу – залишити на столі без змін, третю – винести на холод. Від чого залежить температура води? Чому? Пояснюю дітям. Висновок робимо разом.

Дослід – експеремент:

Властивості води та паперу.

Хід досліду:

Беремо чотири прозорих стаканчики з водою. В кожен стаканчики добавляємо фабник. Паперові серветки скручуємо в джгутик і вставляємо в кожен стаканчик. Далі даємо цим стаканчикам 15 хвилин постояти. По завершенню часу ми вже маємо змогу побачити такий результат: папір добре вбирає в себе  вологу. 

Робимо висновки і обговорення: Паперові серветки нам допомагають у нашому повсякденні, а саме ми їх використовуємо для витирання ручок після миття, ними можна витирати розлиту воду на столику, носики наші можна також витирати серветками.

ТЕМА «Вода»

Дослід: Яка вода на смак?. 

Мета: Показати дітям дослід на визначення смаку води.

Хід досліду: Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода – без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (соку лимона). Що трапилося з цукром? З соком лимона? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку – сік лимона? Від чого залежить смак води? Висновки робимо разом.

ТЕМА «Вода»

Дослід: Вода прозора, та може тримати деякі предмети на плаву.

Мета: Показати дітям дослід на визначення прозорості води та її щільності.

Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.

Хід досліду: У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити папір, дерев’яний кубик, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, пластмаси, паперу, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть, а окремі – розчиняються, змінюючи за6арвлення води? Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять.  

ТЕМА «РОСЛИНИ»

 

Мета: показати значення води для росту рослин.

Матеріал: прозора банка (з водою), однакові цибулини .

Хід досліду: Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у «городі».

 

Висновок: для росту рослин необхідна вода.

 

Дослід – експеримент.

 

Мета: показати на прикладі досліду – експерименту чому потрібно піклуватися про гігієну та мити ретельно руки з милом.

Матеріали: Молоко, тарілка, мелений перчик, пензлик, рідке мило.

Хід досліду: В тарілочку наливаємо молоко. Уявляємо що це вигляд нашої шкіри під збільшувальним склом. Насипаємо в молоко духмяний мелений перчик, і уявляємо що це бруд та мікроби, які напали на нашу шкіру. На пензлик набираємо краплину рідкого мила і торкаємось до нашої молочної рідини і бачимо, як «бруд та мікроби» «тікають» від мила. Даю спробувати діткам пензликом з милом попроганяти бруд та мікроби. Робимо висновки, що треба дбати про своє здоров’я. Мити ручки з милом.

       

 

 

Тема: «Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу - в холодній воді. Лід тане, якщо його посипати сіллю.»

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Розширити знання дітей про властивості льоду (при нагріванні лід перетворюється на воду та за допомогою солі тане). Розвивати спостережливість, допитливість, уважність. Виховувати дбайливе ставлення до довкілля, бажання займатися дослідницькою діяльністю. Вправляти в умінні розмірковувати, висловлювати власні судження.

Хід досліду: Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий - в гарячу воду, а третій - на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.

Тема: «Перетворення снігу на воду»

Мета: Вчити дітей за допомогою спостережень та дослідів підводити до висновків. Вчити дітей спостерігати за перетворенням снігу на воду. Розширити знання дітей про властивості снігу, під час нагрівання сніг тане. Закріпити знання дітей про неживу природу. Розвивати спостережливість, розсудливість. Виховувати бажання займатися дослідницькою діяльністю.

Матеріал: банка зі снігом.

Хід досліду: набираємо сніг в банку, занесемо в приміщення, розглядаємо його (білий, пухнастий, беремо в долоньки - тане, перетворюється на воду). Через 1 годину у банці половина води, половина снігу, а ще через годину сніг зовсім розтанув, у банці суцільна вода.

Висновки: сніг тане у теплі, з'являється вода.

- А ось, подивіться, це хто

Досліди

Тема: «Допомога птахам взимку»

Мета: показати значення корму для птахів.Збагачувати пам'яті дитини, активізувати його розумові процеси, так як постійно виникає необхідність здійснювати операції аналізу і синтезу, порівнювати та класифікувати.Також це стимулює розвиток мовлення у дітей раннього дошкільного віку.

Хід досліду: змішати муку з крупою, добавити желатину. Розкласти у різні формочки, залишити до повної готовності. Готові «годівнички» повісити на дерево та спостерігати на прогулянці за птахами, які прилетять до годівнички, спостерігати за їхніми діями. Якщо корму не залишилося зовсім, повторити дослід. Дослід повторювати два-три рази на рік.